Словник української мови (1927)/заворити
| ◀ завора | Словник української мови З заворити |
заворіння ▶ |
|
Заво́рити, рю, риш, гл. Загородить. См. Вір'я́.
| ◀ завора | Словник української мови Борис Грінченко З заворити |
заворіння ▶ |
|
Словник української мови — З
заворити
Борис Грінченко
1927
Заво́рити, рю, риш, гл. Загородить. См. Вір'я́.