Словник української мови (1927)/завоняти
| ◀ завонитися | Словник української мови З завоняти |
завора ▶ |
|
Завоня́ти, ня́ю, єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.
| ◀ завонитися | Словник української мови Борис Грінченко З завоняти |
завора ▶ |
|
Словник української мови — З
завоняти
Борис Грінченко
1927
Завоня́ти, ня́ю, єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.