Словник української мови (1927)/заволічка

by Борис Грінченко

◀ заволікування

Словник української мови Борис Грінченко З заволічка

заволодіння ▶

Київ: Горно, 1927

Заволі́чка, ки, ж. 1) = Волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. Св. Л. 234. 2) Ремешек или веревочка, которыми в ярме прикреплены вверху сні́зки к чашови́нʼе. Рудч. Чп. 250. 3) Гвоздь, которым стянута оковка обода (вірва́нт) в колесе воза. Рудч. Чп. 250.