Словник української мови (1927)/заволончати
| ◀ заволокти | Словник української мови З заволончати |
заволоть ▶ |
|
Заволонча́ти, ча́ю, єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.
| ◀ заволокти | Словник української мови Борис Грінченко З заволончати |
заволоть ▶ |
|
Словник української мови — З
заволончати
Борис Грінченко
1927
Заволонча́ти, ча́ю, єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.