Словник української мови (1927)/завичити
| ◀ завихтуритися | Словник української мови З завичити |
завичка ▶ |
|
Зави́чити, чу, чиш, гл. Приучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.
| ◀ завихтуритися | Словник української мови Борис Грінченко З завичити |
завичка ▶ |
|
Словник української мови — З
завичити
Борис Грінченко
1927
Зави́чити, чу, чиш, гл. Приучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.