Словник української мови (1927)/завихорити
| ◀ завихіль | Словник української мови З завихорити |
завихоритися ▶ |
|
*Зави́хорити, рю, риш, гл. = Зави́хоритися. Сл. Нік.
| ◀ завихіль | Словник української мови Борис Грінченко З завихорити |
завихоритися ▶ |
|
Словник української мови — З
завихорити
Борис Грінченко
1927
*Зави́хорити, рю, риш, гл. = Зави́хоритися. Сл. Нік.