Словник української мови (1927)/завинувати
| ◀ завинперитися | Словник української мови З завинувати |
завинути ▶ |
|
Завинува́ти, ну́ю, єш, гл. Обвинить. Завинували жінку. Каменец. у.
| ◀ завинперитися | Словник української мови Борис Грінченко З завинувати |
завинути ▶ |
|
Словник української мови — З
завинувати
Борис Грінченко
1927
Завинува́ти, ну́ю, єш, гл. Обвинить. Завинували жінку. Каменец. у.