Словник української мови (1927)/завидки
◀ завидка | Словник української мови З завидки |
завидко ▶ |
|
За́видки, ків, мн. Зависть. За́видки беру́ть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.
◀ завидка | Словник української мови Борис Грінченко З завидки |
завидко ▶ |
|
Словник української мови — З
завидки
Борис Грінченко
1927
За́видки, ків, мн. Зависть. За́видки беру́ть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.