Словник української мови (1927)/завивало
| ◀ завивайло | Словник української мови З завивало |
завивання ▶ |
|
Завива́йло, завива́ло, ла, с. 1) Белая намі́тка или вообще кисея, которой повязывают новобрачную поверх очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. Нп. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ад. I. 216. Ум. Завива́йлечко.