Словник української мови (1927)/завзятий
| ◀ завзятець | Словник української мови З завзятий |
завзятися ▶ |
|
Завзя́тий, а, е. Стойкий в преследовании своей цели, упорный, неуступчивый; ожесточенный, неукротимый, злобный. Завзяте як перець, покіль не вийде на герець. Наш отаман Гамалія, отаман завзятий. Шевч. 60.