Словник української мови (1927)/завжденний
◀ завжде | Словник української мови З завжденний |
завжди ▶ |
|
Завжде́нний, а, е. Всегдашний, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завждене призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.
◀ завжде | Словник української мови Борис Грінченко З завжденний |
завжди ▶ |
|
Словник української мови — З
завжденний
Борис Грінченко
1927
Завжде́нний, а, е. Всегдашний, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завждене призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.