Словник української мови (1927)/завештатися
| ◀ завечоріти | Словник української мови З завештатися |
завжде ▶ |
|
Заве́штатися, таюся, єшся, гл. 1) Засуетиться. Вона завешталась по хаті, — дивлюсь, несе й черв'яка заморити. 2) Начать шляться. К. Михальчук. Парубок сидів удома, а це завештався по містах. 3) Засидеться, загуляться. На току завештався: там молотять та віють. Харьк. У пасіці завештався. Харьк.