Словник української мови (1927)/завередити
| ◀ завергати | Словник української мови З завередити |
завередувати ▶ |
|
Завере́дити, дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
| ◀ завергати | Словник української мови Борис Грінченко З завередити |
завередувати ▶ |
|
Словник української мови — З
завередити
Борис Грінченко
1927
Завере́дити, дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.