Словник української мови (1927)/завгодя

by Борис Грінченко

◀ завгодно

Словник української мови Борис Грінченко З завгодя

завгорити ▶

Київ: Горно, 1927

Завгодя́, нар. Заблаговременно, заранее. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. О. 1861. IX. 176. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили. Мир. Пов. II. 56.