Словник української мови (1927)/завагоніти

by Борис Грінченко

◀ завагітніти

Словник української мови Борис Грінченко З завагоніти

заваготіти ▶

Київ: Горно, 1927

Завагоні́ти, ні́ю, єш, гл. = Завагітні́ти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. ЗОЮР. II. 33. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать. ЗОЮР. II. 38.