Словник української мови (1927)/зав'язнути
| ◀ зав'язник | Словник української мови З зав'язнути |
зав'язок ▶ |
|
Зав'я́знути и зав'я́зти, зну, неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. I. 40.
| ◀ зав'язник | Словник української мови Борис Грінченко З зав'язнути |
зав'язок ▶ |
|
Словник української мови — З
зав'язнути
Борис Грінченко
1927
Зав'я́знути и зав'я́зти, зну, неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. I. 40.