Словник української мови (1927)/забіч

by Борис Грінченко

◀ забісований

Словник української мови Борис Грінченко З забіч

забічи ▶

Київ: Горно, 1927

I. За́біч, бочі, ж. 1) Укромное место. У за́біч. В сторону, в стороне. 2) Укромный залив, бухта с спокойным течением. Вас. 206.

II. За́біч, нар. В сторону, в стороне, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у.