Словник української мови (1927)/забілити
| ◀ забіл | Словник української мови З забілити |
забіліти ▶ |
|
Забіли́ти, ся. См. Забі́лювати, ся.
| ◀ забіл | Словник української мови Борис Грінченко З забілити |
забіліти ▶ |
|
Словник української мови — З
забілити
Борис Грінченко
1927
Забіли́ти, ся. См. Забі́лювати, ся.