Словник української мови (1927)/забутний

by Борис Грінченко

◀ забутливість

Словник української мови Борис Грінченко З забутний

забутній ▶

Київ: Горно, 1927

Забу́тни́й, а́, е и забу́тній, я, є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Черк. у. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. Верхнеднепр. у. 2) Вызывающий забвение. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Г. Барв. 351.