Словник української мови (1927)/забуркотати
| ◀ забуритися | Словник української мови З забуркотати |
забуркукати ▶ |
|
Забуркота́ти, чу́, чеш и забуркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Заворковать.
| ◀ забуритися | Словник української мови Борис Грінченко З забуркотати |
забуркукати ▶ |
|
Словник української мови — З
забуркотати
Борис Грінченко
1927
Забуркота́ти, чу́, чеш и забуркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Заворковать.