Словник української мови (1927)/забрязчати
| ◀ забрязкотіти | Словник української мови З забрязчати |
забубнити ▶ |
|
Забрязча́ти, зчу́, зчи́ш, гл. = Забря́зкати. Криві шаблі забрязчали. Мет. 436. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. Макс. 1849. 11.