Словник української мови (1927)/забрити
| ◀ забристи | Словник української мови З забрити |
забришкати ▶ |
|
Забри́ти, ри́ю, єш, гл. Забрить, взять в солдаты. — лоб. Взять в солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
| ◀ забристи | Словник української мови Борис Грінченко З забрити |
забришкати ▶ |
|
Словник української мови — З
забрити
Борис Грінченко
1927
Забри́ти, ри́ю, єш, гл. Забрить, взять в солдаты. — лоб. Взять в солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.