Словник української мови (1927)/забренькати
| ◀ забреніти | Словник української мови З забренькати |
забренькнути ▶ |
|
Забре́нькати, каю, єш, гл. Зазвенеть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами. Рудч. Ск. I. 154.
| ◀ забреніти | Словник української мови Борис Грінченко З забренькати |
забренькнути ▶ |
|
Словник української мови — З
забренькати
Борис Грінченко
1927
Забре́нькати, каю, єш, гл. Зазвенеть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами. Рудч. Ск. I. 154.