Словник української мови (1927)/заборонятися

by Борис Грінченко

◀ забороняти

Словник української мови Борис Грінченко З заборонятися

заборотати ▶

Київ: Горно, 1927

Забороня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. заборони́тися, ню́ся, нишся, гл. 1) Защищаться, защититься. Вкривали отаманів курінь і свої халабудки, щоб заборонитися від дощу. Стор. М. Пр. 129. 2) Быть запрещаемым, быть запрещенным.