Словник української мови (1927)/забобонний
◀ забобон | Словник української мови З забобонний |
забобонність ▶ |
|
Забобо́нний, а, е. Суеверный. Блукав би й я в химерах забобонних. К. ПС. 81.
◀ забобон | Словник української мови Борис Грінченко З забобонний |
забобонність ▶ |
|
Словник української мови — З
забобонний
Борис Грінченко
1927
Забобо́нний, а, е. Суеверный. Блукав би й я в химерах забобонних. К. ПС. 81.