Словник української мови (1927)/забахурувати
◀ забатувати | Словник української мови З забахурувати |
забачати ▶ |
|
Забахурува́ти, ру́ю, єш, гл. Пуститься в разврат. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
◀ забатувати | Словник української мови Борис Грінченко З забахурувати |
забачати ▶ |
|
Словник української мови — З
забахурувати
Борис Грінченко
1927
Забахурува́ти, ру́ю, єш, гл. Пуститься в разврат. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.