Словник української мови (1927)/забарний
| ◀ забарливість | Словник української мови З забарний |
забарність ▶ |
|
Забарни́й, а́, е́. 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующий много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у.