Словник української мови (1927)/забагнити
| ◀ забагливий | Словник української мови З забагнити |
забагнути ▶ |
|
Забагни́ти, ся. См. Заба́гнювати, ся.
| ◀ забагливий | Словник української мови Борис Грінченко З забагнити |
забагнути ▶ |
|
Словник української мови — З
забагнити
Борис Грінченко
1927
Забагни́ти, ся. См. Заба́гнювати, ся.