Словник української мови (1927)/заарештувати
◀ за | Словник української мови З заарештувати |
заасекурувати ▶ |
|
Заарештува́ти, ту́ю, єш, гл. Арестовать, заарестовать. Як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає? Да тебе всяка судова погань заарештує. К. Дів. С. 15.