Словник української мови (1927)/з'їмати
| ◀ з'їздитися | Словник української мови З з'їмати |
з'їсти ▶ |
|
З'їма́ти, ма́ю, єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати. Гол. I. 186.
| ◀ з'їздитися | Словник української мови Борис Грінченко З з'їмати |
з'їсти ▶ |
|
Словник української мови — З
з'їмати
Борис Грінченко
1927
З'їма́ти, ма́ю, єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати. Гол. I. 186.