Словник української мови (1927)/з'їдини
| ◀ з'їди | Словник української мови З з'їдини |
з'їдитель ▶ |
|
З'їди, дів, м. мн., и з'їдини, дин, ж. мн. Остатки корма травоядных домашних животных. Чуб. VII. 394.
| ◀ з'їди | Словник української мови Борис Грінченко З з'їдини |
з'їдитель ▶ |
|
Словник української мови — З
з'їдини
Борис Грінченко
1927
З'їди, дів, м. мн., и з'їдини, дин, ж. мн. Остатки корма травоядных домашних животных. Чуб. VII. 394.