Словник української мови (1927)/жучина
◀ жученя | Словник української мови Ж жучина |
жучиха ▶ |
|
Жучи́на, ни, ж. Ход, проточенный в дереве жуком? Самка жука? Желех. A hraj źuczy po źuczèni, a źuczyna po dóléni. Kolb. I. 156. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині. Чуб. III. 80.