Словник української мови (1927)/журний

by Борис Грінченко

◀ журнальний

Словник української мови Борис Грінченко Ж журний

журно ▶

Київ: Горно, 1927

Жу́рний, а, е. 1) Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: «Не печалься». МВ. II. 121. *2) Наводящий печаль.