Словник української мови (1927)/жорства

by Борис Грінченко

◀ жорость

Словник української мови Борис Грінченко Ж жорства

жорствиння ▶

Київ: Горно, 1927

Жорства́, ви́, ж. 1) Гравий. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у. *2) Щебень, битый кирпич. Поїдь на руйновище та набери жорстви: треба долівку в стайні висипати. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.