Словник української мови (1927)/жовтий
| ◀ жовтизна | Словник української мови Ж жовтий |
жовтило ▶ |
|
Жо́втий, а, е. Желтый. Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. Чуб. V. 201. Посадили Морозенка на жовтім пісочку. Мет. 75. Жовтиє воски богу на свічку. Чуб. III. 39. Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. Мет. 12. Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. Левиц. I. 90. І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. Мак. (1849). 83. Висока молодиця в жовтім очіпку. Левиц. I. 100. Жо́вта ока́ція. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. I. 115. Жо́втий бурку́н. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. I. 128. Жо́вті гле́чики. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. Жо́вті зозу́льки, — зязю́льки, Раст. Cyprypedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. Жо́вта лі́лія. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. I. 124. Жо́вта лобода́. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. I. 113. Жо́втий хробу́ст. Раст. Осот желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. Жо́втий чи́стик. Раст. Чистотел, Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116. Ум. Жовте́нький, жовте́сенький.