Словник української мови (1927)/жовни
| ◀ жовна | Словник української мови Ж жовни |
жовнір ▶ |
|
I. Жо́вна́, ни́, ж. Пт. а) Иволга. Лебед. у. б) Дятел зеленый. Вх. Пч. II. 13. в) — зеле́на. Дятел зеленый. Вх. Лем. 414. г) — тарча́ста. Пестрый дятел. Вх. Лем. 414. д) — чо́рна. Черный дятел. Вх. Лем. 414.
II. Жо́вна и жо́вни, с. мн. Опухоль желез на шее, желваки, актиномикоз. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. III. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.