Словник української мови (1927)/жидовин
◀ жидова | Словник української мови Ж жидовин |
жидовина ▶ |
|
Жидови́н, на, м. = Жид. Ішла Марія крутим бережком, зостріло її три жидовини. Чуб. III. 343.
◀ жидова | Словник української мови Борис Грінченко Ж жидовин |
жидовина ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жидовин
Борис Грінченко
1927
Жидови́н, на, м. = Жид. Ішла Марія крутим бережком, зостріло її три жидовини. Чуб. III. 343.