Словник української мови (1927)/живичний
| ◀ живиця | Словник української мови Ж живичний |
живичуватий ▶ |
|
Живи́чний, а, е. 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех. *3) Смолистый. Ішов морем живичного запаху смереки. О. Кобил.
| ◀ живиця | Словник української мови Борис Грінченко Ж живичний |
живичуватий ▶ |
|
Словник української мови — Ж
живичний
Борис Грінченко
1927
Живи́чний, а, е. 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех. *3) Смолистый. Ішов морем живичного запаху смереки. О. Кобил.