Словник української мови (1927)/жеребець
| ◀ жереб | Словник української мови Ж жеребець |
жеребило ▶ |
|
Жеребе́ць, бця́, м. 1) Жеребець. Ірже наче жеребець на стані. Ном. № 8843. *2) Птица лунь. Він у нас, оцей птах зветься жеребець. Сл. Яворн. Ум. Жере́бчик.