Словник української мови (1927)/женити

by Борис Грінченко

◀ женило

Словник української мови Борис Грінченко Ж женити

женитися ▶

Київ: Горно, 1927

Жени́ти, ню́, ниш, гл. Женить. Женить би вас, щоб не брикали. Ном. № 10229. Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити? Макс. (1849). 160.