Словник української мови (1927)/жевжик

by Борис Грінченко

◀ жебуніти

Словник української мови Борис Грінченко Ж жевжик

жевжикувати ▶

Київ: Горно, 1927

Же́вжик, ка, м. 1) Воробей. 2) Ветренник, вертопрах. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. *3) Вертушка, франтик. Херс. Нік. Ум. Же́вжичок.