Словник української мови (1927)/жебрувати
| ◀ жебрій | Словник української мови Ж жебрувати |
жебрущий ▶ |
|
Жебрува́ти, ру́ю, єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
| ◀ жебрій | Словник української мови Борис Грінченко Ж жебрувати |
жебрущий ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жебрувати
Борис Грінченко
1927
Жебрува́ти, ру́ю, єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.