Словник української мови (1927)/жвакувати
| ◀ жвакування | Словник української мови Ж жвакувати |
жвакун ▶ |
|
Жвакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. Макс. (1849), 23. 2) = Жва́кати.