Словник української мови (1927)/жбухнути

by Борис Грінченко

◀ жбухати

Словник української мови Борис Грінченко Ж жбухнути

жвавий ▶

Київ: Горно, 1927

Жбу́хати, хаю, єш, одн. в. жбу́хнути, ну, неш, гл. 1) Сразу много вливать, влить, налить. Желех. *2) Вырываться, рвануться с силой. Тут огонь жбухає, як із пекла. Франко