Словник української мови (1927)/жахнути
| ◀ жахно | Словник української мови Ж жахнути |
жахнутися ▶ |
|
*Жа́хнути, ну, неш, гл. Ударить. А дядько Кирило, не довго думаючи, як жахнули його лушнею… Пир. у., Конон.
Жахну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. от гл. жаха́ти. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побежать. Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали. КС. 1882. XII. 591. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) Солома в сінях так і жахнула. Г. Барв. 458.