Словник української мови (1927)/жартома
| ◀ жартовник | Словник української мови Ж жартома |
жартування ▶ |
|
*Жартома́, нар. В шутку, шутя. Слухаю його й не тямлю, що казати: думаю — се дід жартома, а серце чує, що ні. Кон.
| ◀ жартовник | Словник української мови Борис Грінченко Ж жартома |
жартування ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жартома
Борис Грінченко
1927
*Жартома́, нар. В шутку, шутя. Слухаю його й не тямлю, що казати: думаю — се дід жартома, а серце чує, що ні. Кон.