Словник української мови (1927)/жалування

Жа́лування, ня, с. 1) Сожаление, соболезнование. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. МВ. III. 107. 2) Заботливость, выражение любви. 3) (С великорусск.). Жалованье. Царь йому жалування дав. Рудч. Ск. II. 185.