Словник української мови (1927)/жалкуватися

by Борис Грінченко

◀ жалкувати

Словник української мови Борис Грінченко Ж жалкуватися

жалливий ▶

Київ: Горно, 1927

Жалкува́тися, ку́юся, єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. НВолын. у. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. О. 1861. II. 7. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. Макс. (1834), 131. 2) Плакаться, сетовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. МВ. II. 33. От життя моє! жалкується. МВ. II. 43. 3) — на ко́го. Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде. НВолын. у.