Словник української мови (1927)/жалитися

by Борис Грінченко

◀ жалити

Словник української мови Борис Грінченко Ж жалитися

жалиця ▶

Київ: Горно, 1927

Жа́литися, люся, лишся, гл. Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. II. 151. Жа́лься, бо́же! Сохрани, бог! Помилуй, бог! Будь милостив, боже! Жалься, боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв.

Жали́тися, люся, лишся, гл. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.