Словник української мови (1927)/жабоколка
| ◀ жабоколець | Словник української мови Ж жабоколка |
жабокряківка ▶ |
|
*Жабоко́лка, ки, ж. Шпажонка, дрянное колющее орудие (пренебрежительно). Начепив з боку оту жабоколку, та й думає, що страшний. Умань. Ефр.